33 канал (Винницкая областная еженедельная газета)
Меню компании:
Контакты:
+38(0432... показать телефон
(журналисты)
+38(0432... показать телефон
+38(0432... показать телефон
(рекламный отдел)
Отправить письмо
Статистика:
Просмотр информации о компании:
За последние 30 дней – 1 человек.
В прошлом месяце – 1 человек.
За последние 6 месяцев – 78 человек.
O компании:
Коли засновувався — у серпнi 1991 року, мало хто мiг повiрити, що газета зможе вижити у складних економiчних реалiях молодої держави. А тим бiльше не вiрилося, що «33-й канал» вже через два з половиною роки матиме найбiльший тираж в областi i стане найпопулярнiшою щотижневою газетою на Вiнниччинi. На сьогоднiшнiй день «33-й канал» виходить загальним тиражем 92,5 тис. примiрникiв обсягом 24 сторiнки (формат А3, повнокольоровий офсетний друк). Комп’ютерна верстка здiйснюється на редакцiйному обладнаннi.
Тематика газети — рiзнопланова. Полiтичнi, економiчнi новини, культурне життя, молодiжна сторiнка, кримiнальна хронiка, найгучнiшi скандали. Оперативне висвiтлення подiй, незалежний погляд, професiйнiсть виконання — все це приваблює читачiв i прихильникiв. Крiм того, у газетi завжди знаходиться площа для читацьких листiв. Наше число «33» — момент iстини i неупереджене ставлення до дiйсностi. Служити правдi — ось наше кредо. Саме тому газету знають, поважають, довiряють їй.
Колектив редакцiї не ставить за мету робити рекламну газету. «33-й канал» — громадсько-полiтичне, аналiтичне видання. Тому реклама в газетi займає не бiльше 30% друкованого обсягу. З рекламною метою наше видання вибрали провiднi фiрми Вiнниччини та України. На сторiнках газети мають змогу розмiстити приватнi оголошення всi жителi регiону. Ми спiвпрацюємо з численними рекламними агентствами iнших областей. Послугами газети скористалося бiльше 20-ти рекламних агентств Києва. Є практика роботи iз зарубiжними перiодичними виданнями та безпосереднiми рекламодавцями.
Сподiваємось на плiдну спiвпрацю з Вами. Ми зробимо все, щоб не розчарувати вас.
Тематика газети — рiзнопланова. Полiтичнi, економiчнi новини, культурне життя, молодiжна сторiнка, кримiнальна хронiка, найгучнiшi скандали. Оперативне висвiтлення подiй, незалежний погляд, професiйнiсть виконання — все це приваблює читачiв i прихильникiв. Крiм того, у газетi завжди знаходиться площа для читацьких листiв. Наше число «33» — момент iстини i неупереджене ставлення до дiйсностi. Служити правдi — ось наше кредо. Саме тому газету знають, поважають, довiряють їй.
Колектив редакцiї не ставить за мету робити рекламну газету. «33-й канал» — громадсько-полiтичне, аналiтичне видання. Тому реклама в газетi займає не бiльше 30% друкованого обсягу. З рекламною метою наше видання вибрали провiднi фiрми Вiнниччини та України. На сторiнках газети мають змогу розмiстити приватнi оголошення всi жителi регiону. Ми спiвпрацюємо з численними рекламними агентствами iнших областей. Послугами газети скористалося бiльше 20-ти рекламних агентств Києва. Є практика роботи iз зарубiжними перiодичними виданнями та безпосереднiми рекламодавцями.
Сподiваємось на плiдну спiвпрацю з Вами. Ми зробимо все, щоб не розчарувати вас.
Нас ищут в интернете по таким словам:
газета, 33 канал, журнал, 33
Отзывы о компании:
| 15.03.2018 11:35:17
| ip: 193.194.127.198
Добрий день, шановна редакція! Просимо Вас від імені випускників Грушковецької школи - інтернату 1968 року випуску, надати інформацію про зустріч випускників 23 червня 2018 року. тел. для зв"язку 0969825915
| 01.12.2017 23:46:54
| ip: 109.108.252.98
Доброго вечора шановна редакція,пишу вам від імені батьківського комітету групи #7 ДНЗ #25.Прсимо вашої допомоги,так як до кого ми не звертаємось ,усе марно.Проблема у тому що,температура у дитячій спальні +9-10 градусів не вище,ще й до того всього у кімнаті сирість,і зауважу,що це ,ще немає великих морозів.Збирали кошти на ремонт опалення-ні коштів ні ремонту,,але ми ж не сліпі,тимпаче це триває уже другий рік,така ж ситуація з майданчиком (облаштування немає,батьківських коштів які батьки здавали,щоб покращити умови своїх дітей,тако ж немає)Просимо вас про допомогу!Можливо із газети на нас звернуть хоть трішки увагу.Дякуємо.
| 24.12.2016 10:25:23
| ip: 95.133.179.32
11.07.2016 року бізнисменом з м. Бар Вінницької області О.Шиликом було нанесено тілесні ушкодження моєму син-АТОшнику Олександру і операція по встановленю імплантанта на пошкоджений від побитя позвонишник обійшлася моїй сімї біля 60 тис гривень. Пройшло біля 5-ти місяців, а слідчий Барської поліції Дацьков ще неспромігся порушити кримінальну справу всячески затягує розгляд. Не допомагають скарги в районну прокуратуру. керівнику поліції м. Бар і Начальнику поліції області. Прошу Вашої допомрги.
| 12.09.2016 17:54:20
| ip: 79.143.34.170
Серед подій, що відбулись в нашій країні минулого тижня, чи не найбільшу увагу, і в першу чергу серед журналістської громадськості, привернуло до себе блокування і підпал будинку телеканалу «Інтер» в Києві. Реакція на цю подію була різна: як завжди, хтось засуджував, хтось – виправдовував. Оскільки сам я «Інтер» не дивлюсь, тому не берусь давати оцінку його інформаційній діяльності, а відтак – і діям тих, хто блокував його будинок, і, як про це говорилось у програмі ТСН. Тиждень на каналі «1+1» 11 вересня, обіцяють повернутись і відновити блокування, якщо керівництво «Інтера» не змінить свою інформаційну політику.
Але хочу звернути увагу на те, що кинулось в очі самому. А саме: на заяву з приводу цих подій журналістського колективу редакції популярного вінницького видання «33 канал», оприлюдненому на першій сторінці 37-го номеру газети за 7 вересня, в якому його автори, посилаються на своїх читачів, котрі «цими днями телефонують до редакції», говорять про те, що сталось як про «чергову спробу «наїзду» на свободу слова в Україні». І, як мені здається, може й помилково, цю думку поділяє багато колег-журналістів, як в нашій країні, так і за кордоном.
Я абсолютно погоджуюсь зі словами заяви: «Претензії до будь-якого ЗМІ потрібно вирішувати цивілізовано, по-закону …», через відповідні державні структури і суд, як і з вимогою «негайно привести ситуацію навколо телеканалу «Інтер» в законне русло, як і належить у цивілізованій державі». Але я після слів «по-закону», я не випадково поставив три крапки. Адже в тексті заяви після цього слідують слова «і по-європейськи».
«Найбільша небезпека для незалежних медіа, - говориться далі в заяві, - коли під приводом «російського впливу» влада намагається уникнути справедливої критики і публічного контролю». Що ж, можливо, така небезпека існує. Але існує інша небезпека. Я далекий від того, щоб стверджувати, що нинішнє державне керівництво не заслуговує справедливої критики, але нерідко під її виглядом доводилось помічати відверту антиукраїнську пропаганду, що ґрунтується на не менш відвертій брехні і безсоромному перекручуванні фактів. І тому більшу небезпеку для медіа, як і для усього суспільства, бачу саме у вседозволеності, прихованій саме під маскою демократичних, або як зараз модно говорити «європейських» цінностей, до яких відносять і свободу слова.
Свобода взагалі, як і свобода слова зокрема – великий дар Бог, який потрібно цінувати і яким не можна нехтувати. Але, як і все інше, що дане Богом, не можна абсолютизувати. Адже свобода слова є цінністю не сама по собі, а настільки, наскільки вона служить спільному добру. Як і, тим більше, не можна возводити в абсолют, те, що зараз модно називати «європейськими цінностями», тим більше, що деякі з них виявляються фальшивими. Інколи, за певних обставин, варто заради спільного добре поступитися часткою цієї свободи і втриматись від висловлювань або публікацій, які можуть нанести шкоду, навіть якщо вони правдиві, від намагань за будь-яку ціну добитись виконання своїх вимог, навіть якщо вони видаються справедливими.
І вже тим більше, свободою не можна зловживати. Свобода завжди передбачає відповідальність. Без відповідальності свобода стає свавіллям. До-речі, чи не тому влада заслуговує справедливої критики, що хтось на різних її щаблях саме так сприймає свободу, як можливість робити що заманеться? Чи не тому намагається цієї справедливої критики уникнути?
Католицька Церква у своєму вченні виступає проти штучного обмеження свободи людини, наголошуючи на неприпустимості становища, коли «умови економічного, політичного, суспільного та культурного порядку, необхідні для правильного користування свободою, дуже часто не визнаються і порушуються» (Катехізм Католицької Церкви, 1740). Але, в той же час Церква наголошує, що «свобода не дає права все говорити і все робити» (там же). Адже не дарма в законодавстві як України, так і багатьох демократичних країн, передбачена кримінальна відповідальність за пропаганду війни, публічні, тобто за допомогою засобів масової інформації, заклики до порущення недоторканості кордонів і територіальної цілісності країни, пропаганда культу насильства і жорстокості, расової, національної чи релігійної нетерпимості та дискримінації тощо. І чи не бездіяльність влади, яка не вплинула керівництво телеканалу «Інтер» цивілізовано і по-закону, призвела до того, що хтось інший намагався вплинути на нього іншим шляхом і примусити змінити спрямованість його передач, які, на думку тих, хто до цих заходів вдався, загрожують небезпеці нашої країни?
Користуючись нагодою хочу побажати колективу газети нових успіхів у вашій потрібній людям праці і щедрих Божих благодатей.
Ігор Богомолов
Але хочу звернути увагу на те, що кинулось в очі самому. А саме: на заяву з приводу цих подій журналістського колективу редакції популярного вінницького видання «33 канал», оприлюдненому на першій сторінці 37-го номеру газети за 7 вересня, в якому його автори, посилаються на своїх читачів, котрі «цими днями телефонують до редакції», говорять про те, що сталось як про «чергову спробу «наїзду» на свободу слова в Україні». І, як мені здається, може й помилково, цю думку поділяє багато колег-журналістів, як в нашій країні, так і за кордоном.
Я абсолютно погоджуюсь зі словами заяви: «Претензії до будь-якого ЗМІ потрібно вирішувати цивілізовано, по-закону …», через відповідні державні структури і суд, як і з вимогою «негайно привести ситуацію навколо телеканалу «Інтер» в законне русло, як і належить у цивілізованій державі». Але я після слів «по-закону», я не випадково поставив три крапки. Адже в тексті заяви після цього слідують слова «і по-європейськи».
«Найбільша небезпека для незалежних медіа, - говориться далі в заяві, - коли під приводом «російського впливу» влада намагається уникнути справедливої критики і публічного контролю». Що ж, можливо, така небезпека існує. Але існує інша небезпека. Я далекий від того, щоб стверджувати, що нинішнє державне керівництво не заслуговує справедливої критики, але нерідко під її виглядом доводилось помічати відверту антиукраїнську пропаганду, що ґрунтується на не менш відвертій брехні і безсоромному перекручуванні фактів. І тому більшу небезпеку для медіа, як і для усього суспільства, бачу саме у вседозволеності, прихованій саме під маскою демократичних, або як зараз модно говорити «європейських» цінностей, до яких відносять і свободу слова.
Свобода взагалі, як і свобода слова зокрема – великий дар Бог, який потрібно цінувати і яким не можна нехтувати. Але, як і все інше, що дане Богом, не можна абсолютизувати. Адже свобода слова є цінністю не сама по собі, а настільки, наскільки вона служить спільному добру. Як і, тим більше, не можна возводити в абсолют, те, що зараз модно називати «європейськими цінностями», тим більше, що деякі з них виявляються фальшивими. Інколи, за певних обставин, варто заради спільного добре поступитися часткою цієї свободи і втриматись від висловлювань або публікацій, які можуть нанести шкоду, навіть якщо вони правдиві, від намагань за будь-яку ціну добитись виконання своїх вимог, навіть якщо вони видаються справедливими.
І вже тим більше, свободою не можна зловживати. Свобода завжди передбачає відповідальність. Без відповідальності свобода стає свавіллям. До-речі, чи не тому влада заслуговує справедливої критики, що хтось на різних її щаблях саме так сприймає свободу, як можливість робити що заманеться? Чи не тому намагається цієї справедливої критики уникнути?
Католицька Церква у своєму вченні виступає проти штучного обмеження свободи людини, наголошуючи на неприпустимості становища, коли «умови економічного, політичного, суспільного та культурного порядку, необхідні для правильного користування свободою, дуже часто не визнаються і порушуються» (Катехізм Католицької Церкви, 1740). Але, в той же час Церква наголошує, що «свобода не дає права все говорити і все робити» (там же). Адже не дарма в законодавстві як України, так і багатьох демократичних країн, передбачена кримінальна відповідальність за пропаганду війни, публічні, тобто за допомогою засобів масової інформації, заклики до порущення недоторканості кордонів і територіальної цілісності країни, пропаганда культу насильства і жорстокості, расової, національної чи релігійної нетерпимості та дискримінації тощо. І чи не бездіяльність влади, яка не вплинула керівництво телеканалу «Інтер» цивілізовано і по-закону, призвела до того, що хтось інший намагався вплинути на нього іншим шляхом і примусити змінити спрямованість його передач, які, на думку тих, хто до цих заходів вдався, загрожують небезпеці нашої країни?
Користуючись нагодою хочу побажати колективу газети нових успіхів у вашій потрібній людям праці і щедрих Божих благодатей.
Ігор Богомолов
| 12.09.2016 17:53:33
| ip: 79.143.34.170
Серед подій, що відбулись в нашій країні минулого тижня, чи не найбільшу увагу, і в першу чергу серед журналістської громадськості, привернуло до себе блокування і підпал будинку телеканалу «Інтер» в Києві. Реакція на цю подію була різна: як завжди, хтось засуджував, хтось – виправдовував. Оскільки сам я «Інтер» не дивлюсь, тому не берусь давати оцінку його інформаційній діяльності, а відтак – і діям тих, хто блокував його будинок, і, як про це говорилось у програмі ТСН. Тиждень на каналі «1+1» 11 вересня, обіцяють повернутись і відновити блокування, якщо керівництво «Інтера» не змінить свою інформаційну політику.
Але хочу звернути увагу на те, що кинулось в очі самому. А саме: на заяву з приводу цих подій журналістського колективу редакції популярного вінницького видання «33 канал», оприлюдненому на першій сторінці 37-го номеру газети за 7 вересня, в якому його автори, посилаються на своїх читачів, котрі «цими днями телефонують до редакції», говорять про те, що сталось як про «чергову спробу «наїзду» на свободу слова в Україні». І, як мені здається, може й помилково, цю думку поділяє багато колег-журналістів, як в нашій країні, так і за кордоном.
Я абсолютно погоджуюсь зі словами заяви: «Претензії до будь-якого ЗМІ потрібно вирішувати цивілізовано, по-закону …», через відповідні державні структури і суд, як і з вимогою «негайно привести ситуацію навколо телеканалу «Інтер» в законне русло, як і належить у цивілізованій державі». Але я після слів «по-закону», я не випадково поставив три крапки. Адже в тексті заяви після цього слідують слова «і по-європейськи».
«Найбільша небезпека для незалежних медіа, - говориться далі в заяві, - коли під приводом «російського впливу» влада намагається уникнути справедливої критики і публічного контролю». Що ж, можливо, така небезпека існує. Але існує інша небезпека. Я далекий від того, щоб стверджувати, що нинішнє державне керівництво не заслуговує справедливої критики, але нерідко під її виглядом доводилось помічати відверту антиукраїнську пропаганду, що ґрунтується на не менш відвертій брехні і безсоромному перекручуванні фактів. І тому більшу небезпеку для медіа, як і для усього суспільства, бачу саме у вседозволеності, прихованій саме під маскою демократичних, або як зараз модно говорити «європейських» цінностей, до яких відносять і свободу слова.
Свобода взагалі, як і свобода слова зокрема – великий дар Бог, який потрібно цінувати і яким не можна нехтувати. Але, як і все інше, що дане Богом, не можна абсолютизувати. Адже свобода слова є цінністю не сама по собі, а настільки, наскільки вона служить спільному добру. Як і, тим більше, не можна возводити в абсолют, те, що зараз модно називати «європейськими цінностями», тим більше, що деякі з них виявляються фальшивими. Інколи, за певних обставин, варто заради спільного добре поступитися часткою цієї свободи і втриматись від висловлювань або публікацій, які можуть нанести шкоду, навіть якщо вони правдиві, від намагань за будь-яку ціну добитись виконання своїх вимог, навіть якщо вони видаються справедливими.
І вже тим більше, свободою не можна зловживати. Свобода завжди передбачає відповідальність. Без відповідальності свобода стає свавіллям. До-речі, чи не тому влада заслуговує справедливої критики, що хтось на різних її щаблях саме так сприймає свободу, як можливість робити що заманеться? Чи не тому намагається цієї справедливої критики уникнути?
Католицька Церква у своєму вченні виступає проти штучного обмеження свободи людини, наголошуючи на неприпустимості становища, коли «умови економічного, політичного, суспільного та культурного порядку, необхідні для правильного користування свободою, дуже часто не визнаються і порушуються» (Катехізм Католицької Церкви, 1740). Але, в той же час Церква наголошує, що «свобода не дає права все говорити і все робити» (там же). Адже не дарма в законодавстві як України, так і багатьох демократичних країн, передбачена кримінальна відповідальність за пропаганду війни, публічні, тобто за допомогою засобів масової інформації, заклики до порущення недоторканості кордонів і територіальної цілісності країни, пропаганда культу насильства і жорстокості, расової, національної чи релігійної нетерпимості та дискримінації тощо. І чи не бездіяльність влади, яка не вплинула керівництво телеканалу «Інтер» цивілізовано і по-закону, призвела до того, що хтось інший намагався вплинути на нього іншим шляхом і примусити змінити спрямованість його передач, які, на думку тих, хто до цих заходів вдався, загрожують небезпеці нашої країни?
Користуючись нагодою хочу побажати колективу газети нових успіхів у вашій потрібній людям праці і щедрих Божих благодатей.
Ігор Богомолов
Але хочу звернути увагу на те, що кинулось в очі самому. А саме: на заяву з приводу цих подій журналістського колективу редакції популярного вінницького видання «33 канал», оприлюдненому на першій сторінці 37-го номеру газети за 7 вересня, в якому його автори, посилаються на своїх читачів, котрі «цими днями телефонують до редакції», говорять про те, що сталось як про «чергову спробу «наїзду» на свободу слова в Україні». І, як мені здається, може й помилково, цю думку поділяє багато колег-журналістів, як в нашій країні, так і за кордоном.
Я абсолютно погоджуюсь зі словами заяви: «Претензії до будь-якого ЗМІ потрібно вирішувати цивілізовано, по-закону …», через відповідні державні структури і суд, як і з вимогою «негайно привести ситуацію навколо телеканалу «Інтер» в законне русло, як і належить у цивілізованій державі». Але я після слів «по-закону», я не випадково поставив три крапки. Адже в тексті заяви після цього слідують слова «і по-європейськи».
«Найбільша небезпека для незалежних медіа, - говориться далі в заяві, - коли під приводом «російського впливу» влада намагається уникнути справедливої критики і публічного контролю». Що ж, можливо, така небезпека існує. Але існує інша небезпека. Я далекий від того, щоб стверджувати, що нинішнє державне керівництво не заслуговує справедливої критики, але нерідко під її виглядом доводилось помічати відверту антиукраїнську пропаганду, що ґрунтується на не менш відвертій брехні і безсоромному перекручуванні фактів. І тому більшу небезпеку для медіа, як і для усього суспільства, бачу саме у вседозволеності, прихованій саме під маскою демократичних, або як зараз модно говорити «європейських» цінностей, до яких відносять і свободу слова.
Свобода взагалі, як і свобода слова зокрема – великий дар Бог, який потрібно цінувати і яким не можна нехтувати. Але, як і все інше, що дане Богом, не можна абсолютизувати. Адже свобода слова є цінністю не сама по собі, а настільки, наскільки вона служить спільному добру. Як і, тим більше, не можна возводити в абсолют, те, що зараз модно називати «європейськими цінностями», тим більше, що деякі з них виявляються фальшивими. Інколи, за певних обставин, варто заради спільного добре поступитися часткою цієї свободи і втриматись від висловлювань або публікацій, які можуть нанести шкоду, навіть якщо вони правдиві, від намагань за будь-яку ціну добитись виконання своїх вимог, навіть якщо вони видаються справедливими.
І вже тим більше, свободою не можна зловживати. Свобода завжди передбачає відповідальність. Без відповідальності свобода стає свавіллям. До-речі, чи не тому влада заслуговує справедливої критики, що хтось на різних її щаблях саме так сприймає свободу, як можливість робити що заманеться? Чи не тому намагається цієї справедливої критики уникнути?
Католицька Церква у своєму вченні виступає проти штучного обмеження свободи людини, наголошуючи на неприпустимості становища, коли «умови економічного, політичного, суспільного та культурного порядку, необхідні для правильного користування свободою, дуже часто не визнаються і порушуються» (Катехізм Католицької Церкви, 1740). Але, в той же час Церква наголошує, що «свобода не дає права все говорити і все робити» (там же). Адже не дарма в законодавстві як України, так і багатьох демократичних країн, передбачена кримінальна відповідальність за пропаганду війни, публічні, тобто за допомогою засобів масової інформації, заклики до порущення недоторканості кордонів і територіальної цілісності країни, пропаганда культу насильства і жорстокості, расової, національної чи релігійної нетерпимості та дискримінації тощо. І чи не бездіяльність влади, яка не вплинула керівництво телеканалу «Інтер» цивілізовано і по-закону, призвела до того, що хтось інший намагався вплинути на нього іншим шляхом і примусити змінити спрямованість його передач, які, на думку тих, хто до цих заходів вдався, загрожують небезпеці нашої країни?
Користуючись нагодою хочу побажати колективу газети нових успіхів у вашій потрібній людям праці і щедрих Божих благодатей.
Ігор Богомолов
Написать отзыв
На указанный e-mail будет отправлена ссылка, перейдите по ней, что бы подтвердить email и опубликовать комментарий.
Опубликовать
Примите во внимание!
1. Если Вы хотите написать негативный отзыв - пожалуйста, будьте конкретными, обоснуйте, аргументируйте свое мнение. Иначе комментарий будет расценен, как попытка недобросовестной конкуренции, и будет удален Администратором.
2. Если страницей управляет представитель компании, то он самостоятельно выбирает отвечать либо удалять комментарии.
Надеемся на Ваше понимание!
1. Если Вы хотите написать негативный отзыв - пожалуйста, будьте конкретными, обоснуйте, аргументируйте свое мнение. Иначе комментарий будет расценен, как попытка недобросовестной конкуренции, и будет удален Администратором.
2. Если страницей управляет представитель компании, то он самостоятельно выбирает отвечать либо удалять комментарии.
Надеемся на Ваше понимание!
Компания представлена в каталоге предприятий: