Справжнім обожнювачам японської кухні відомо, що до багатьох страв традиційно подають маринований імбір. Багато хто вважає, що завдяки цій приправі краще розкривається смак основної страви. Це лише одна з причин. Експерт львівського ресторану «Орігамі» розповів, для чого насправді потрібен маринований імбір, як його треба вживати. Ще він поділився класичними рецептами маринування імбиру, додавши: «У нашому ресторані ми завжди готуємо маринований імбір самостійно, щоб гості змогли отримати справжні емоції від традиційних страв японської кухні». Якщо бажаєте переконатися – замовте суші у Львові на сайті https://origami.lviv.ua/.
Маринований імбір: корисно чи ні? Як він впливає на смакові рецептори?
Корінь імбиру – це корисний продукт з масою позитивних якостей. У країнах Азії та Сходу його використовують у багатьох стравах, адже імбір сприяє травленню та знижує рівень холестерину. До того ж корінь імбиру має антибактеріальну дію, завдяки цьому знижується ризик харчового отруєння. Такий ризик завжди є – адже суші містять сиру рибу.
Декілька пелюстків маринованого імбіру є дієвим способом захистити себе від відруєння та зараження. Японці в це вірять, тому вам завжди в Японії на стіл подадуть суші разом з імбиром та васалі, навіть якщо ви за це не просили. Якщо порція велика і складається з суші та ролів з різними смаками, приправа має бути обов'язково на столі. Коли міняєте смаки, закушуйте маринованим імбиром. Його гіркуватий присмак допомагає смаковим рецепторам відчувати нові смаки, тому ви гарантовано отримаєте справжнє гастрономічне задоволення.
Свіжий корінь імбиру жовтуватого відтінку, а маринований – розовий. Чому так?
У японській кухні традиційна приправа з маринованого імбіру має назву гарі, переважно вона нежного розового кольору. Багато хто з гостей нашого ресторану цікавиться тим, чому гарі має такий незвичайний відтінок, адже всім відомо, що сирий корінь імбиру відрізняється ледь жовтуватим відтінком. Навіщо це роблять? Якщо штучно не намагатися зробити имбир червоним, а позбавити його таким, як він є, то він за смаком не буде нічим відрізнятися. Але вже не виглядатиме так яскраво на столі – корінь забарвлюють штучно тільки для більшої привабливості.
Існує кілька можливостей зробити корінь имбиру кольоровим. Наприклад, якщо гарі робити виключно з молодого кореня, то лепестки робляться розовими за рахунок хімічної реакції окислення. Але таке можливе тільки з молодими відростками імбиру. Їх визначають, майже так як молодий картопля: якщо шкірку можна легко зняти, навіть нігтем. Гарі з молодого імбиру відрізняється тоншим смаком, але такий корінь важко знайти. Через те використовують інші засоби, як маринувати імбир для суші та забарвити його.
Можна взагалі замаринувати імбір у домашніх умовах? Експерт ресторану «Орігамі» у місті Львів радити користуватися класичними рецептами
У будь-якому супермаркеті зараз продається як свіжий корінь імбиру, так і вже готова приправа. У якому з двох варіантів ви будете біль впевненим, що приправа не містить консервантів? Дійсно, якщо подрібнити власноруч купівлю корінь та зробити маринад імбиру для суші, така приправа більш натуральна. До того ж за собівартістю виходити набагато дешевше. Тільки треба знати, як приготувати маринований імбір для суші. Існує три класичні рецепти.
Маринад на основі рисового уксу
За цим рецептом для приготування гарі відбирають саме молоді корінці, які в кислому середовищі стануть ледь розовими. Імбир (300 г) треба очистити від шкірки, вона легко видаляється ножем або овочечисткою, далі його нарізають тонкими слайсами та складають у керамічний або скляний посуд. Заливають його крутим кропом (0,5 л), додавши чайну ложку солі, та позбавляють на 5 хвилин. Воду зливають та заливають знову кропом (0,5 л), додавши до нього столову ложку цукру. Зачекати, доки рідина схолоне і додати столову ложку уксу. За добу імбир уже промаринується. Якщо кольору буде мало, можна додати трохи харчового барвника, попередньо розведеного у рідині.
Маринад на основі рисового вина
У Японії таке вино має назву мирин, у нього малий вміст алкоголю та дуже сладкий присмак. Для приготування гарі треба відібрати молоді корені імбиру (250 г), зняти з них шкірку та бланшувати в окропі протягом 3 хвилин. Далі воду зливають, трохи імбир підсушують та нарізають тоненькими слайсами. Складають у скляний посуд та переходять до приготування маринаду. Складові:
- розове вино мирин – 30 мл;
- саке чи горілка – 50 мл;
- рисовий уксус – 75 мл;
- сіль – 25 г;
- цукор звичайний або очеретяний – 50 р.
Усі інгредієнти змішують у каструльці, доводять до кипіння та гарячим маринадом заливають імбир. Посуд щільно накривають кришкою, а коли схолоне, ставлять до холодильника. Приправа має маринуватися протягом двох діб.
Маринад із буряком
Не завжди можна знайти молоді корінці імбиру. У таких випадках, щоб набути кольору, використовують звичайну буряк. Він, до речі, не лише дає необхідний відтінок, а забирає надлишкову гіркоту у зрілого імбиру. Потрібні інгредієнти:
- 250 г імбиру;
- 100 мл рисового уксу;
- невеликий шматок буряку; 1,5 ст. ложки цукру;
- 3,5 ст. ложки води.
З імбиру зняти шкірку та вимити його під проточною водою. Натерти його солью та на 4 години поставити до холодильника. Коли година спливе, виймати имбир і витерти його насухо. Нарізати тонкими пластинами та занурити на 2 хвилини до кип'ятку. Витягнути та зачекати, поки имбирь схолоне. З уксу, цукру та води зробити маринад, закип'ятити його та охолодити. Шматочок буряку розрізати на кілька маленьких кубиків та з'єднати всі разом у скляному посуді. Зберігати у холодильнику. За три дні приправа буде готова до вживання. Чим більше додати буряку, тим більше наповнень вийде колір імбиру.
Наприкінці хочеться зауважити, що японці вживають маринований імбір щодня, і не тільки разом із рибними стравами. Потрібно з'їсти всього 100 грамів, щоб забезпечити свій організм добовою порцією важливих для організму хімічних елементів: кальцій, залізо, магній та фосфор. Чи не тому серед японців стільки багато довгожителів, які доживають до ста років, а виглядають при цьому набагато молодше?!
