запомните / запишите
сообщите, что вы нашли информацию
на сайте "Map.vn.ua - Карта Винницы"

Як замаринувати імбир

Справжнім обожнювачам японської кухні відомо, що до багатьох страв традиційно подають маринований імбир. Багато хто вважає, що завдяки цій приправі краще розкривається смак основної страви. Це тільки одна з причин. Експерт львівського ресторану «Орігамі» розповів, для чого насправді потрібен маринований імбир, як його треба вживати. Ще він поділився класичними рецептами маринування імбиру, додавши: «В нашому ресторані ми завжди готуємо маринований імбир самостійно, щоб гості змогли отримати справжні емоції від традиційних страв японської кухні». Якщо бажаєте переконатися - замовте суші у Львові на сайті https://origami.lviv.ua/.

Маринований імбир: корисно чи ні? Як він впливає на смакові рецептори?

Корень імбиру – це корисний поживний продукт з масою позитивних якостей. В країнах Азії та Сходу його використовують у багатьох стравах, адже імбир сприяє травленню та знижує рівень холестерину. До того ж корень імбирю має антибактеріальную дію, завдяки цьому знижується ризик харчового отруєння. Такий ризик завжди присутній – адже суші містять сиру рибу.

Декілька пелюстків маринованого імбиру є дієвим засібом захистити себе від отруєння та зараження. Японці в це вірять, тому вам завжди в Японії на стіл подадуть суші разом з імбиром та васалі, навіть якщо ви за це не просили. Якщо порція велика і складається з суші та ролів з різними смаками, приправа має бути обов’язково на столі. Коли міняєте смаки, закушуйте маринованим імбиром. Його гіркуватий присмак допомогає смаковим рецепторам відчувати нові смаки, тому ви гарантовано отримаєте справжнє гастрономічне задоволення.

Свіжий корень імбиру жовтуватого відтінку, а маринований – рожевий. Чому так?

В японській кухні традиційна приправа з маринованого імбиру має назву гарі, здебільшого вона ніжного рожевого кольору. Багато хто з гостей нашого ресторану цікавиться тим, чому гарі має такий незвичайний відтінок, адже усім відомо, що сирий корень імбиру відрізняється ледь жовтуватим відтінком. Для чого це роблять? Якщо штучно не намагатися зробити імбир червоним, а лишити його таким, як він є, то він за смаком не буде нічим відрізнятися. Але вже не буде виглядати так яскраво на столі – корень забарвлюють штучно тільки задля більшої привабливості.

Існує декілька можливостей зробити корень імбиру кольоровим. Наприклад, якщо гарі робити виключно з молодого кореню, то пелюстки робляться рожевими за рахунок хімічної реакції окислення. Але таке можливо тільки з молодими відростками імбиру. Їх визначають, майже так як молоду картоплю: якщо шкірку можна легко зняти, навіть нігтем. Гарі з молодого імбиру відрізняється більш тонким смаком, але такий корень важко знайти. Через те використовують інші засоби, як маринувати імбир для суші та забарвити його.

Чи можливо взагалі замаринувати імбир в домашніх умовах? Експерт ресторану «Орігамі» у місті Львів радить користуватись класичними рецептами

В будь-якому супермаркеті зараз продається як свіжий корень імбиру, так і вже готова приправа. В якому з двох варіантів ви будете біль впевненим, що приправа не містить консервантів? Дійсно, якщо подрібнити власноруч куплений корень та зробити маринад імбиру для суші, така приправа більш натуральна. До того ж за собівартістю виходить набагато дешевше. Тільки треба знати, як приготувати маринований імбир для суші. Існує три класичних рецепта.

Маринад на основі рисового оцту

За цим рецептом для приготування гарі відбирають саме молоді корінці, які в кислому середовищі стануть ледь рожевими. Імбир (300 г) треба очистити від шкірки, вона легко видаляється ножем або овочечисткою, далі його нарізають тонкими слайсами та складають у керамічний або скляний посуд. Заливають його крутим окропом (0,5 л), додавши чайну ложку солі, та лишають на 5 хвилин. Воду зливають та заливають знов окропом (0,5 л), додавши до нього столову ложку цукру. Зачекати, доки рідина схолоне і додати столову ложку оцту. За добу імбир вже промаринується. Якщо кольору буде замало, можна додати трохи харчового барвника, попередньо розведеного у рідині.

Маринад на основі рисового вина

В Японії таке вино має назву мирин, в нього малий вміст алкоголю та дуже солодкий присмак. Для приготування гарі треба відібрати молоді корені імбиру (250 г), зняти з них шкірку та бланшувати в окропі впродовж 3 хвилин. Далі воду зливають, трохи імбир підсушують та нарізають тоненькими слайсами. Складають у скляний посуд та переходять до приготування маринаду. Складові:

  • рожеве вино мирин – 30 мл;
  • саке чи горілка – 50 мл;
  • рисовий оцет – 75 мл;
  • сіль – 25 г;
  • цукор звичайний або тростниковий – 50 г.

Усі інгредієнти змішують у каструльці, доводять до кипіння та гарячим маринадом заливають імбир. Посуд щільно накривають кришкою, а коли схолоне, ставлять до холодильнику. Приправа має маринуватися впродовж двох діб.

Маринад із буряком

Не завжди можна знайти молоді корінці імбиру. В таких випадках, щоб отримати колір, використовують звичайний буряк. Він, до речі, не тільки дає необхідний відтінок, а забирає надлишкову гіркоту у зрілого імбиру. Потрібні інгредієнти:

  • 250 г імбиру;
  • 100 мл рисового оцту;
  • невеликий шматок буряку;
  • 1,5 ст. ложки цукру;
  • 3,5 ст. ложки води.

З імбиру зняти шкірку та вимити його під проточною водою. Натерти його сіллю та на 4 години поставити до холодильнику. Коли час спливе, вийняти імбир і витерти його насухо. Нарізати тонкими пластинами та занурити на 2 хвилини до окропу. Вийняти та зачекати, поки імбир схолоне. З оцту, цукру та води зробити маринад, закип’ятити його та охолодити. Шматочок буряку розрізати на декілька маленьких кубиків та з’єднати усе разом у скляному посуді. Зберігати у холодильнику. За три доби приправа буде готова до вживання. Чим більше додати буряку, тим більш насичений вийде колір імбиру.

Наприкінці хочеться зауважити, що японці вживають маринований імбир щодня, і не тільки разом з рибними стравами. Потрібно з’їсти всього 100 грамів, щоб забезпечити свій організм добовою порцією важливих для організму хімічних елементів: кальцій, залізо, магній та фосфор. Чи не тому, серед японців стільки багато довгожителів, які доживають до ста років, а виглядають при цьому набагато молодше?!