Публікація у "Вінницький газеті" про ритуальну службу "Реквієм" була для мене як бальзам на серце. Це справді команда професіоналів, порядочних людей, які вміють допомогти  у скрутну хвилину. На жаль,  більшість  ритуальних служб міста такими якостями своїх співробітників похвалитися не може. Тому, зваживши всі "за" і   "проти" , я вирішила, що мовчати більше не буду і розповім про нахабну поведінку ІНШИХ ритуальних центрів нашого міста, які злітаються до помешкань померлих, як шуліки,  а поводяться, ніби варяги - тільки урвати б як найбільше.

  Кілька місяців тому померла мати моєї знайомої. Я вирушила до неї, щоб втішити, а тим часом передзвонила у "Реквієм", бо  вже багатьох сусідів поховала і добре знаю, що довіряти таку делікатну справу цій фірмі можна. Коли приїхала, аж здивувалася, що представники ритуальної служби прибули швидше, ніж я, одразу після "швидкої". Я звернула увагу на те, що вони поспішали, та на розпитування  часу не було - треба було втішати знайому, розбиту горем.

  Тіло покійниці забрали. Минула година. Ніхто не телефонував, не  запитував, куди привезти тіло, в що одягнути ... Це було підозрілим. бо менеджер "Реквієм" зазвичай одразу зв'язується з рідними, щоб з'ясувати всі моменти. Під ранок ми вже місця собі не знаходили. Вирішили самі звернутися в "Реквієм" , але, як виявилось, тіло забрали не вони.

   Обдзвонивши всі подібні служби міста, ми з'ясували, хто забрав тіло. Рідні вирішили як найшвидше перевезти його в "Реквієм". Ми вирушили в дорогу. І тут почалося те, що навіть уявити  страшно.

   Приїхали до ритуальної служби за вказаною адресою в телефонній розмові адресою. Виявилося, що тіло в самому центрі вони не зберігають, бо надто багато покійників щодня в місті. І де б ви думали ми його знайшли?  В одному з гаражів віддаленого кооперативу...  Загорнуте у простерадло тіло покійної матері моєї знайомої разом із ще двома небіжчиками валялося посеред поминальних вінківі гірлянд.  Їх навіть на стіл чи лавку не поклали.

   Від побаченого ми жахнулися. Було дуже боляче й прикро.

   Коли зять знайомої забирав покійну жінку, я пообіцяла йому, що не розповім доньці померлої про побачене. Як можна таке розповідати рідним?

   Працівники тієї ритуальної служби не вміють співчувати. Згадується, як вони кричали нам: "Реквієм" надто дорогий, будете платити за білі рукавички!  Хоча насправді його працівники для кожного знайдуть те, що потрібно. і відповідно до розмірів гаманця. Там працюють чесні й порядні люди, які готові прийти на допомогу в будь-який час дня чи ночі.

   Дякуємо співробітникам, керівнику підприємства Михайлу Івановичу Паньківу за людяність і щирість.